Вплив кризи на міжнародну обстановку

Сучасна цивілізація

Вплив кризи на міжнародну обстановку

Світова економічна криза кінця 1920-х - початку 1930-х років привів не тільки до збільшення економічної ролі держави у всесвітньому масштабі, але й кардинально змінив політичну особу Європи. Первісний спалах кризи привів майже до повсюдної зміни урядів, що стали в очах виборців відповідальними за положення в соціально-економічній сфері. У США до влади приходять демократи, в Англії - лейбористи, у Франції радикали, підтримувані соціалістами. У Німеччині реакцією на удар кризи стало введення фактичного президентського правління через уряд, не відповідальне перед парламентом. Навіть деякі авторитарні країни випробували політичні зміни. У Болгарії влада перейшла до демократичної коаліції, що відтіснила фашистів від влади, в Іспанії диктатор П. де Ривера змушений піти у відставку, а через рік (в 1931 році) в Іспанії відбулася фактична революція.

Однак ті політичні сили, які одержали владу, у тому числі й внаслідок кризи, були змушені із цією же кризою й розбиратися, а ця справа непопулярне. Багато в чому тому на початку 1930-х років Європа переживає політичну нестабільність і встановлення диктатур (Німеччина - 1933 рік, Болгарія - 1934 і 1935 року, Іспанія - громадянська війна 1936-39 років, Австрія - 1933 рік).
Криза вплинула й на міжнародну обстановку, і не тільки зруйнувавши міжнародну торгівлю. В 1931 році англійські домініони одержали суверенні права в області зовнішньої й внутрішньої політики. В 1932 році Лозаннская конференція звільнила Німеччину від репарацій через викуп їх за три мільярди золотих марок за 15 років. Але, звичайно, не коштують подібні політичні процеси 1930-х років виводити тільки лише із кризи 1929-33 років.

Після 1918 року європейські державні режими були в основному демократичними. Установлення демократії відбулося внаслідок революційних подій і прискорення процесів соціалізації широких мас і поширення в суспільстві леволиберальних і соціалістичних настроїв
Дуже незабаром стала очевидна поверховість демократичних змін у Східній Європі. Архаїчна соціальна структура (перевага селянства, тонкість шарів аристократії й пролетаріату, незначність і соціальне розшарування буржуазії), заплутаність національних відносин, нестійке соціально-економічне положення, відсутність реальної національно-державної єдності (регионализм) приводили до нездатності разнопланових політичних сил, що одержали владу, управляти країною через демократичні механізми. Тому на Сході Європи вже із самого початку найбільш агресивні й згуртовані політичні групи відмінювалися до диктаторських, авторитарних способів правління.

Історія древніх цивілізацій
Криза демократії в Західній Європі