Роль мистецтва в пізнанні миру. Новаторство й традиції в культурі

Роль мистецтва в пізнанні миру. Новаторство й традиції в культурі.
Мистецтвом прийнято називати специфічну форму суспільної свідомості й людської діяльності, що являє собою відбиття навколишньої дійсності в художніх образах. За допомогою створення творів мистецтва відбувається реалізація такого виду пізнавальної діяльності людей, як художнє пізнання.

Предметом мистецтва є людина, його відносини з навколишнім світом і іншими індивідами, а також життя людей у певних історичних умовах.

Специфіка мистецтва як форми художнього пізнання полягає в тім, що:

- по-перше, воно є образним і наочним. Предмет мистецтва - життя людей - надзвичайно різноманітна й відбивається в мистецтві у всьому своєму різноманітті у формі художніх образів. Останні, будучи результатом вимислу, проте відбивають дійсність і завжди несуть на собі відбиток реально існуючих предметів, подій і явищ. Художній образ виконує в мистецтві ті ж функції, що й поняття в науці: за допомогою його відбувається процес художнього узагальнення, виділення істотних ознак пізнаваних предметів. Створені образи становлять культурну спадщину суспільства й здатні, ставши символами свого часу, впливати на суспільну свідомість;

- по-друге, для художнього пізнання характерні специфічні способи відтворення навколишньої дійсності, а також засобу, за допомогою яких відбувається створення художніх образів. У літературі таким засобом є слово, у живописі - колір, у музиці - звук, у скульптурі - об'ємно-просторові форми;

- по-третє, величезну роль у процесі пізнання миру за допомогою мистецтва грають уява й фантазія суб'єкта, що пізнає. Художній вимисел, що допускається в мистецтві, є зовсім неприпустимим, наприклад у процесі наукового пізнання.

На відміну від суспільних і гуманітарних наук, що вивчають окремі сторони життя людей, мистецтво досліджує людини в цілому й поряд з іншою пізнавальною діяльністю є особливою формою пізнання навколишньої дійсності.

Мистецтво, як і духовна культура в цілому, розвивається, з одного боку, на основі нагромадження культурних цінностей, передачі їх з покоління в покоління, збереження цілісних художніх творів, і з іншого боку - у процесі створення нового духовного багатства