Псамафа

Псамафа

Псамафа (Ψαμάθη) або Псамата, у грецькому мифотворчестве:

1. Нереїда, богиня морського піску. Дочка Нерея й Дориди, дружина еака, мати Фока. Щоб уникнути домагань еака, Псамафа перетворилася в тюленя, але її це не врятувало. Аполлодор і Ліберал розповідають, що через якийсь час Псамафа народила еаку сина Фока, що став кращим атлетом. Його зведені брати Пелей і Теламон убили Фока із заздрості. Безутішна Псамафа наслала на землі Пелея величезного болотного вовка, що знищував череди. Вся в сльозах Фетида змогла впросити Псамафу вгамувати свій гнів і вовк перетворився в мармурову брилу. Потім Псамафа вийшла заміж за мудрого морського віщуна Протея й народила йому безліч синів і дочок.

2. Дочка пануючи Аргоса Кротопа. Від зв'язку з Аполлоном таємно народила Ліна. Страшачись батьківського гніву Псамафа віднесла дитини на гору, де його знайшли й виховали пастухи. Потім Лин був роздертий собаками Кротопа. Псамафа не могла сховати своє горе й Кротоп догадався, що Лин її син і присудив неї до смерті. За подвійний злочин Кротопа Аполлон наслав на Аргос демоницу Пойну, що пожирала в Аргосе дітей, поки її не перевів Кореб. Тоді в місті почалася чума, що ослабнула лише після того, як Кротоп пішов з Аргоса й заснував місто Триподиский, що згодом став називатися Мегарами. За іншою версією Кротоп залишився в Аргосе й тоді Аполлон скинув його в Тартар, а Павсаний уважає, що Триподиский заснував Кореб.