Пелей

Пелей

Пелей (Πηλεύς), у грецькому мифотворчестве син егинского пануючи еака й ендеиди, чоловік Антигони, батько Ахілла й Менестия, брат Теламона. За вбивство свого зведеного брата Фока, що переміг Пелея в атлетичних вправах, він був вигнаний батьком і вийшов у Фтию до дядька евритиону, що зробив над ним обряд очищення й видав за Пелея свою дочку Антигонам. Під час калидонской полювання Пелей ненавмисно вразив на смерть списом свого тестя й знову повинен був шукати очищення. Цього разу він знайшов його в Иолке в царя Акаста. Астидамия, дружина Акаста, воспилала пристрастю до Пелею, але була їм відкинута, і тоді вона оббрехала Пелея перед його дружиною й своїм чоловіком. Астидамия сповістила Антигонам, начебто Пелей її спокусив і збирається на ній женитися. Повіривши наклепу, Антигонів покінчила із собою. Акаст, не вирішуючись підняти руку на гостя, запросив його взяти участь у полюванні на горі Пелион; тут він викрав у заснулого Пелея мисливський ніж, і Пелей був би вбитий кентаврами, що населяли гору,, якби його не врятував підоспілий мудрий кентавр Хирон (Аполлодор, III 12, 6; 13, 1-3; Пиндар, Немейские оди, IV 57-61).

Згодом Пелей за допомогою Диоскуров і Ясона помстився Акасту, завоювавши його місто й піддавши дружину Акаста болісної страти (Пиндар, Немейские оди, IV 54-56; Аполлодор, III 13, 7); самому ж Пелею в нагороду за цнотливість Зевс дав у дружин морську німфу Фетиду. Відповідно до інших варіантів міфу, Фетида була віддана Пелею або тому, що відмовилася поступитися наполяганням домогавшегося її любові Зевса, або тому, що від Зевса в неї повинен був народитися син сильніше свого батька (у випадку шлюбу Фетиди із Зевсом це загрожувало б його влади). Найбільш древньою версією є розповідь про насильницький для Фетиди шлюбі з Пелеем: охоплений пристрастю до прекрасної нереїди, Пелей наздогнав її на морському березі й після тривалої боротьби, під час якої Фетида перетворювалася в змію, лев, вогонь, воду, опанував нею. Пізніше одруження Пелея й Фетиди було перенесено в печеру Хирона на Пелионе; його ушанували своєю присутністю всі боги й богині Олімпу, і Аполлон співав весільний гімн (Пиндар, Немейские оди, IV 62-68; есхил, фрагменти, 284; Аполлодор, III 13, 5). Хирон подарував Пелею спис, наконечник до якого викував Гефест, а ратище полірувала Афіна. Боги піднесли йому золочена збруя, а Посейдон - двох безсмертних коней, Балия й Ксанфа. Після Пелей зайняв трон Фтии. Фетида народила Пелею Ахілла. Бажаючи повідомити сина безсмертя, Фетида вдень вмощувала тіло його амброзією, а вночі піддавала тіло його дії вогню. Коли про це довідався Пелей, між чоловіками відбувся розрив.

Покинутий незабаром після народження Ахілла Фетидой, Пелей віддав сина на виховання Хирону. Пізніші сказання зробили Пелея учасником у поході аргонавтів і в боротьбі лапифов з кентаврами. У поході на Трою він не брав участь по старості. Коли Ахілл відправлявся на Троянську війну, Пелей вручив синові божественна збруя, спис і двох безсмертних коней. Наприкінці життя, уже після закінчення Троянської війни, Пелей був вигнаний із Фтии синами Акаста й умер під час морської мандрівки, не дочекавшись зустрічі зі своїм онуком Неоптолемом (Аполлодор, VI 13). Інакше ця версія викладена в трагедії Еврипида, де Пелей приходить на допомогу Андромахе і її маленькому синові від Неоптолема, яким загрожує загибеллю Гермиона (Еврипид, Андромаха, 545-765). Він укрився на острові Кіс і дочекався на смертному одрі повернення свого онука Неоптолема, що вигнав синів Акаста. Потім Фетида віднесла Пелея в морську безодню й даровала йому безсмертя.