Особливості театру Опера деи Пупи

 

Особливості театру Опера деи Пупи

Техніка лялькового подання Пупи

Наступна особливість театру «Опера деи Пупи» - у зовнішньому вигляді ляльок і в способі керування ними. Більшість ляльок комплекту - воїни. Вони заковані в металеву середньовічну збрую. Панцири, шоломи, забрала, мечі, щити дуже мистецьки викувані й прикрашені карбуванням складного малюнка. Збруя
головних діючих осіб виготовлені з жовтої латуні й блискають як золото.
Торс ляльки вирізьблюється з дерева, обкладається стружкою, обшивається матерією, і в результаті одержують струнку фігуру із широкими плечима й вузькою талією. Унизу до корпуса прикріплювалися довгі, що не гнуться в колінах ноги. Торс, руки, ноги у воїнів покриті металом, від талії спускається коротка спідниця. На дамах - довгі шовкові або оксамитові плаття, поверх яких може бути накинуть плащ. У лицарів у мирних сценах також поверх збруї накинуть богатий оксамитовий плащ, а шолом на голові прикрашений пишним пучком довгого різнобарвного пір'я. Руки, як і ноги, вирізьблюються окремо, прикріплюються шарнірно в плечах і згинаються в ліктях.
Голова також вирізьблюється окремо з дерева. У скульптурі особи і його розфарбуванню майже немає індивідуальних ознак, особи мало що говорять глядачам. На лицарях - шоломи, у дам - перуки зі справжніх волось. Крізь голову проходить товстий металевий прут, на якому висить вся лялька. Нижній кінець прута загнуть гачком. Цей гак зачіпається за кільце, вправлене усередині торса на рівні плечей. Гак можна відчепити від кільця. Така конструкція дозволяє вводити в спектаклі дуже ефектний трюк: воїн може бути в бої обезголовлений. Можливість відокремлювати голову від ляльки допомагала кукольникам справлятися з необхідністю виводити на сцену в кожному спектаклі всі нові й нові особи: ляльці міняли голову, а іноді яку-небудь деталь (плащ або щит) і виводили її під іншим ім'ям. Важливу роль в упізнанні персонажів грають щити. У кожного паладина на щиті свій геральдичний знак, добре знайомий постійним глядачам театру. У Ринальдо, наприклад,- вартий на задніх лабетах лев.

Сицилійські пупи мають другий металевий прут, потоньше, прикріпленим до правої руки ляльки. Пальці правої руки складені трубочкою - у неї перед сценами боїв вставляється рукоятка меча (у мирних сценах він вкладений у піхви й висить на лівому боці воїна). Другий прут дозволяє наносити мечем сильні й точні удари. Пальці лівої руки витягнуті. У мирних сценах ця рука не діє, вона опущена. У боях на неї надіваються внутрішні ремінці - кріплення щита. Рука, що прикриває тіло щитом, закріплюється в зігнутому виді або управляється додатковою мотузкою, прив'язаної до щита.
Деякі кукольники пристосовували ще одну додаткову мотузку. У мирних сценах вона привязивалась до ефеса вкладеного в піхви меча, що висить на лівому боці лицаря, пропускалася через пальці-трубочку правої руки й піднімалася нагору уздовж тонкого прута, що управляє правою рукою. Якщо піднести праву руку лицаря до ефеса меча й потягнути за мотузочку, то меч злегка витягається з піхов: лицар робить загрозливий жест, «хапається за зброю».
Можливостей жестикулювати в ляльок небагато - ліва рука, як уже згадувалося, майже не діє. Обмеженість жестів сприяла, видимо, розвитку умовних рухів і поз: наприклад, якщо лялька приклала долоню до особи - виходить, вона міркує, якщо тильна сторона долоні в щоки - вона плаче й т. д.
Техніка кукловождения в театрі Опера деи Пупи

Цікаво про пейнтболе Є тут Пейнтбол У Москві й Підмосков'ї.