Никтей

Никтей

Никтей, у грецькому мифотворчестве син Хтония, породженого з посіяних Кадмом зубів убитого їм дракона. За іншою версією Аполлодор називає його сином Гириея й океаниди Клонии. Деякі давньогрецькі автори вважають Никтея сином Посейдона й плеяди Келено. Чоловік Поликсо, батько Никтеиди й Антиопи. Лик і його брат Никтей народилися й виросли в евбее. Один раз вони вбили орхоменского пануючи Флегия, сина Ареса, і були змушені бігти у Фиви. На батьківщині свого батька вони швидко зайняли високе положення.

Никтей видав свою дочку Никтеиду заміж за фиванского пануючи Полідора, а коли той умер, став регентом при своєму малолітньому онуку Лабдаке. Дочка Никтея Антиопа таємно зійшлася з богом-громовержцем і завагітніла від Зевса. Страшачись батьківського гніву, вона бігла в Сикион, де вийшла заміж за царя Епопея. Никтей намагався повернути дочка й через це почалася війна, у якій він чи загинув те від ран, чи те не витримавши ганьби поразки. Перед смертю Никтей заповів братові Лику повернути Антиопу в Беотию й покарати її. Надалі це привело до загибелі самого Лику від руки синів Антиопи й онуків Никтея (Аполлодор, III, 5, 5). Никтеида, у грецькій міфології дочка Никтея, що стала дружиною Полідора й народила йому Лабдака.