Небесні координати й системи будинків — Частина 35

Полюси миру – крапки перетинання осі миру з небесною сферою. Північний П. м. (позначення – P) лежить над обрієм північної земної півкулі, у нашу епоху – поблизу (0°51') від альфи Малої Ведмедиці. Південний П. м. (P') перебуває над обрієм південної півкулі Землі й з північної півкулі Землі не видний

Полюси екліптики - крапки перетинання небесної сфери із прямої, перпендикулярної площини екліптики й минаючої через центр небесної сфери. Полюс, розташований у північній півкулі неба, називається північним полюсом екліптики (позначення - П), а, розташований у південній півкулі, - південним полюсом екліптики (позначення - П'). Північний полюс екліптики перебуває поблизу зірки дельта Дракона, а південний - недалеко від зірки дельта Золотий Риби

Полярна відстань – в екваторіальній системі координат: дуга кола відмінювання від північного полюса миру до світила. П. р. змінюється від 0 до 180°.

Полярний Асцендент (сокр. PAS) - чутлива крапка гороскопа. П. А. обчислюється як Асцендент на широті місця народження натива для зоряного часу, що відрізняється від місцевого зоряного часу народження натива на дванадцята година. Інакше кажучи, П. А. - це та крапка екліптики, у якій буде перебувати Асцендент через 11год 58хв 02з послу народження. У неосьовій системі будинків Д. Куталева П. А. є куспидом VII будинку гороскопа

Проміжні куспиди будинків - куспиди II, III, V, VI, VIII, IX, XI, XII будинків гороскопа. Назва П. к.буд. пов'язане з тим, що вони мають другорядне значення в порівнянні з куспидами кутових будинків і являють собою розподіл квадрантів гороскопа

Пряме сходження (сокр. AR) – одна з координат екваторіальної системи координат, відлічувана від крапки весняного рівнодення по небесному екваторі убік проти добового обертання небесної сфери (на схід). П. в. вимірюють або в одиницях часу (від 0 до 24 ч), або в градусах, мінутах і секундах дуги (від 0 до 360°).

Рівноденні крапки - дві крапки (весняного й осіннього рівнодення), у яких екліптика перетинається з небесним екватором

Рівнодення (средневек. лат. equinox, від лат. aequus - "рівний" і nox - "ніч") - перетинання Сонцем небесного екватора в його видимому річному русі по екліптиці. Крапка, у якій Сонце перетинає екватор при русі з південної півкулі в північне, називається крапкою весняного рівнодення, а день, у який це відбувається (20/21 березня), - удень весняного Р. Переходу Сонця з північної півкулі в південне відповідає крапка осіннього рівнодення й день осіннього Р. (22/23 вересня). Назва "Р." пояснюється тим, що в дні Р. Сонце 12 годин перебуває над обрієм, а 12 годин - під ним (день дорівнює ночі). В астрономії крапки веснян і осіннього Р. позначаються відповідно астрономічними значками Овна й Терезів, оскільки в день весняного Р. Сонце входить у знак Овна, а в день осіннього Р. - у знак Терезів. Ці дні вважаються в північній півкулі відповідно початком астрономічної весни й осіни, а в південній півкулі - осені й весни

Північ - напрямок на крапку півночі

Півночі крапка (междунар. обозн. – N) – крапка небесної сфери, у якій небесний меридіан перетинається зі справжнім горизонтом. С. т. відстоїть рівно на 90° від сходу крапки й заходу крапки (як і протилежна їй крапка півдня) і розташована ближче до північного полюса миру. Екліптична довгота С. т. завжди на 90° менше, ніж у крапки Вертекса.

Північна крапка екліптики - крапка перетинання екліптики з північною половиною небесного меридіана. Те ж, що й Imum Coeli.

Північна півкуля неба - обмежена небесним екватором півсфера небесної сфери, у якій перебуває північний полюс миру

Північний кут - див. Imum Coeli.

Північний вузол - висхідний Вузол орбіти небесного тіла

Середина Неба (панцира. Medium Coeli; обозн. - МС) - південна крапка екліптики, у якій екліптика перетинається з небесним меридіаном, або, по іншому визначенню, крапка перетинання кола меридіана й екліптики "над обрієм"; звідси відбувається не зовсім коректний синонім С. Н. - "Меридіан". У багатьох системах будинків гороскопа С. Н. є куспидом X будинку гороскопа

Середина екватора - назва куспида десятого будинку гороскопа в системі будинків Морена

Сидерический Зодіак - система зодіакальних знаків, у якій границі знаків є зафіксованими щодо нерухливих зірок. На С. З. базується індійська астрологія й система американських "сидералистов" XX в. (Фейган, Бредли й ін.).

Системи небесних координат, астрономічні системи координат – системи координат, що дозволяють задати й визначити положення небесного тіла на небозводі. Переважна більшість С. н.к. є сферичними й ґрунтуються на понятті небесної сфери. Вибір системи координат на небесній сфері фіксується: вибраною крапкою (полюсом системи); більшим колом, що задається перетинанням небесної сфери із площиною, перпендикулярної минаючий через полюс діаметру сфери; крапкою на цьому великому колі, від якого починається відлік дуг уздовж цього кола. У встановленої в такий спосіб системі координатами об'єкта є, по-перше, відрізок дуги великого кола, що проходить через об'єкт і полюс системи (він виміряється від основного великого кола до об'єкта), і, по-друге, дуга основного великого кола, укладена між початковою відліковою крапкою й крапкою перетинання з більшим колом, що проходить через об'єкт і полюс. Якщо не застережено особливо, то перша координата виміряється в градусній мері в обидва боки від основного великого кола (тобто від 0 до +90° і від 0 до –90°), друга ж координата виміряється в градусній або годинній мері (від 0 до 360° або від 0 до 24ч) від початкової відлікової крапки до перетинання основного великого кола з більшим колом, що проходить через полюс і об'єкт. При цьому відлік ведеться проти годинникової стрілки, якщо дивитися з північного полюса даної координатної системи. Варто врахувати, що для Сонця й Місяця за замовчуванням в усіх С. н.к. вказується положення центра видимого диска

В астрономії найбільше часто застосовуються: горизонтальна С. н.к., екваторіальна С. н.к., екліптична С. н.к. і галактична С. н.к. В астрології використовуються в більшості випадків екліптична С. н.к. і базована на ній зодіакальна С. н.до.

Системи рівних будинків – системи будинків гороскопа, у яких всього будинку мають рівну довжину по екліптиці (в 12-домних системах – по 30°).

Відмінювання, деклінація (сокр. D) – кут між напрямком на небесне тіло й площиною небесного екватора, вимірюваний по годинному колу. Його значення укладене в інтервалі від 0° до +90°, якщо світило розташоване до півночі від небесного екватора, і від 0° до –90°, якщо світило розташоване до півдня. Див. Екваторіальна система координат

Сонцестояння - явище проходження Сонця по місцю свого максимального (літнє С. у північній півкулі, 21/22 червня) або мінімального (зимове С., 21/22 грудня) відмінювання. У день літнього С. Сонце вступає в тропічний зодіакальний знак Раку, має максимальну для широти даного географічного місця полуденну висоту, що супроводжується максимальною тривалістю світлої частини доби. У день зимового С. Сонце вступає в знак Козерога, має мінімальну полуденну висоту, а тривалість світлої частини доби в цей день найменша. Моменти С. наступають у простий рік на 5год48хв46з пізніше, ніж у попередній, а у високосний - на 18год11хв14з раніше; тому вони можуть доводитися на дві сусідні календарні дати