Небесні координати й системи будинків — Частина 34

Мидпойнтние системи будинків - системи, у яких куспиди будинків є мидпойнтами куспидов, отриманих у двох інших системах будинків

Надир (nadir, від араб. назир – "вартий навпроти") – крапка, діаметрально протилежна зеніту. Астрологи іноді помилково називають надиром Imum Coeli, хоча ці дві крапки в переважній більшості випадків мають різну екліптичну довготу. Довгота Н. завжди на 90° більше, ніж в Асцендента. Т. о., у системі рівних будинків від Асцендента екліптична довгота Н. збігається з куспидом IV будинку гороскопа. Див. Горизонтальна система координат

Натуральні системи будинків - див. Природні системи будинків

Небесна Глибина - одне з назв Imum Coeli і четвертого будинку гороскопа

Небесна сфера - уявлювана сфера довільного радіуса із центром, що збігається з початком заданої системи відліку. На понятті Н. с. ґрунтуються системи небесних координат. Відповідно до розв'язуваного завдання використовуються топоцентрическая Н. с. (центр - у крапці спостереження), геоцентрична Н. с. (центр її збігається із центром мас Землі), геліоцентрична, планетоцентрическая й ін. небесні сфери. Зміна координат небесного тіла при переході між системами координат з різними центрами визначається відповідним паралаксом. Наприклад, при переході від геоцентричних до геліоцентричних координат ураховується річний паралакс небесного тіла. Однак для далеких об'єктів (нерухливі зірки, галактики й т.п.) зміна координат, пов'язане зі зміною положення центра Н. с. у межах Сонячної системи, пренебрежимо мало. Перетину Н. с. площинами, що проходять через її центр, утворять на сфері більші кола, з іншими площинами - малі кола. Пряма, проведена паралельно місцевої стрімкої лінії через центр Н. с., перетинає сферу в крапках зеніту й надира. Велике коло, площина якого перпендикулярна цій прямій, називається математичним, або астрономічним обрієм. Пряма, що проходить через центр Н. с. паралельно осі обертання Землі, називається віссю миру й перетинає сферу в полюсах миру. Велике коло Н. с., площина якого перпендикулярна осі миру, називається небесним екватором, а велике коло, що проходить через полюси миру й зеніт, - небесним меридіаном. Екліптика, площина якої паралельна площини орбіти Землі, перетинається з небесним екватором у т. наз. крапках весняного й осіннього рівнодення. Таким чином, основними колами Н. с. є: екліптика, небесний екватор, обрій, небесний меридіан; а основними крапками Н. с. - зеніт, надир, полюси миру (північний і південний), полюси екліптики (північної й південний), крапки рівнодень (весняних і осіннього) і сонцестоянь (літньої й зимового), крапки півночі, півдня, сходу й заходу. Див. Системи небесних координат

Небесний меридіан - велике коло на небесній сфері, у площині якого лежать вісь миру й вертикальна лінія. Говорячи інакше кажучи, це коло, що проходить через зеніт, надир і полюси миру. Н. м. утвориться на небесній сфері площиною земного (географічного) меридіана, на якому приблизно перебуває земний спостерігач. Н. м. ділить небесну сферу на східну й західну півсфери. У добовому обертанні небесної сфери всі светила, що перебувають у східній півсфері, піднімаються над справжнім горизонтом, а в західній півсфері - опускаються до нього. Н. м. перетинає справжній горизонт у двох діаметрально протилежних крапках - крапці півдня й крапці півночі. Див. також Середина Неба, Imum Coeli.

Небесний екватор

Небесний екватор - велике коло на небесній сфері, всі крапки якого однаково відстоять від північного й південного полюсів миру. Н. е. утворений на небесній сфері перетинанням з нею площиною земного екватора й ділить її на дві небесних півкулі - північне й південне. Н. е. проходить по наступних сузір'ях: Риби, Кит, Телець, Оріон, Єдинорога, Гідра, Секстант, Лев, Діва, Змія, Змееносец, Орел, Водолій. Він перетинається зі справжнім горизонтом у двох діаметрально протилежних крапках, називаних крапками сходу й заходу. У крапці сходу Н. е. піднімається над справжнім горизонтом, а в крапці заходу - опускається за нього. Див. Системи небесних координат, Екваторіальна система координат.

Неосьова система будинків - система будинків, у якій не виявлена ні центральна, ні осьова симетрія, і куспиди протилежних будинків звичайно не утворять точної опозиції. Розвитком використання Н. с.д. є побудова й аналіз тематичних карт для кожного з 12-ти будинків

Нижня кульмінація - проходження зірки або планети через північну половину небесного меридіана. Див. Кульмінація.

Окружності будинків, кола будинків - більші кола небесної сфери, що перетинають математичний обрій у крапках півночі й півдня, тобто перпендикулярні першому вертикалу. О. буд. використовуються для визначення куспидов у ряді систем будинків гороскопа. Часткою случаємо О. Д. є Небесний меридіан

Осіннього рівнодення крапка, крапка осіни, крапка Терезів - крапка екліптики, у якій Сонце перетинає небесний екватор (близько 22 вересня), рухаючись із північної півкулі небесної сфери в південне. Ця крапка служить початком зодіакального знака Терезів. Див. також Весняного рівнодення крапка

Вісь миру, небесна вісь - уявлювана вісь, навколо якої відбувається обертання Землі (для земного спостерігача - обертання небесної сфери). Крапки перетинання цієї осі з небесною сферою називаються полюсами миру, а велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна О. м., - небесним екватором. Див. Системи небесних координат

Перший вертикал - вертикал, що проходить через крапку сходу. Див. Горизонтальна система координат

Планетна лінія - в астрологічній системі "місцевого простору" (Local Space): пряма лінія, що проходить у площині обрію через крапку спостерігача й напрямок на градус азимута, у якому розташована та або інша планета радикса.

Полудень:

1. Момент верхньої кульмінації щирого Сонця (щирий П.) або середнього Сонця (середній П.).

2. Напрямок на крапку півдня.

Північ:

1. Момент нижньої кульмінації щирого Сонця (щира П.) або середнього Сонця (середня П.).

2. Напрямок на крапку півночі

Полуденна висота - висота Сонця в момент його верхньої кульмінації

Полуденна лінія - пряма лінія, що проходить через крапки півночі й півдня, по якій площина справжнього горизонту перетинається із площиною небесного меридіана. Назва П. л. пов'язане з тим, що Сонце опівдні буває поблизу небесного меридіана. У щирий полудень тіні від всіх предметів падають уздовж П. л.

Полуденна крапка - див. Півдня крапка

Напівдуга (англ. semi-arc, сокр. SA) - половина денної або нічної дуги світила, укладена між крапкою кульмінації й крапкою сходу або заходу. Використовується при розрахунку куспидов проміжних будинків у деяких системах домификации.

Полюси Галактики – крапки перетинання небесної сфери із прямої, перпендикулярної площини галактичного екватора й минаючої через центр небесної сфери. П. г. – дві діаметрально протилежні крапки. Північний полюс Галактики (позначення – Г) розташований у північній півкулі неба й має (на 1950 р.) координати Long=191.3°, Lat =+27°; AR=12год 49хв, D=27.4.° Південний полюс Галактики (позначення – Г`) перебуває напроти північного, у південній півкулі. Див. Галактична система координат