Небесні координати й системи будинків — Частина 10

ГЛАВА 12

СИСТЕМА ПЛАЧИДО ТИТИ

Варіанти назви: система Плацидуса, система Рафаеля

Ця СД заслуговує окремої глави з кількох причин. По-перше, удома гороскопа розраховуються в ній зовсім особливим методом (вона не є проекційною), а по-друге, система Плачидо - сама популярна СД протягом останніх півтора сторіч, і варто розібратися в причинах цього явища

Історична довідка: Звичайна створення цієї системи зв'язується із Плачидо Тити (латинізоване ім'я Placidus de Titis; 1603-1668) - італійським астрологом і математиком. Але ще до народження Тити, в 1602 р., що видається математик, астролог, астроном і картограф Джованни Антонио Маджини (1555-1617) у своїх "Таблицях Перводвигателя" ("Tabulae Primi Mobilis, quas Directionem Vulgo Dicunt") будував астрологічні карти, використовуючи цю систему й розраховуючи "плацидусовские" дирекції. Очевидно, дана система будинків була відома й раніше.

Маджини був досить неабиякою особистістю. В 1579 р. він закінчив Болонский університет, одержавши науковий ступінь в області філософії. Потім став доктором медицини й математики. З 1588 по 1617 р. працював професор астрології/астрономії/математики (у ті часи ці дисципліни не розмежовувалися) у Болонском університеті. Маджини також був астрологом мантуанского принца Гонзаго й тому істотну частину життя провів у Мантуе. Він був настільки прославлений воей ученістю, що був запрошений татом Григорієм XIII (1572 - 1585) взяти участь у роботі комісії з календарної реформи. Імператор Священної Римської імперії Рудольф II (1576 - 1612) запропонував Маджини професуру в Римі й, незважаючи на відмову, призначив довічну пенсію. Маджини склав гороскопи чи ледве не всім правителям Європи, написав ряд астрологічних робіт (у т.ч. книгу про використання астрології в медицині), що одержали найвищу оцінку сучасників. Ефемериди, розраховані Маджини на період з 1580 по 1630 р., справедливо вважалися найкращими й найбільш точними у всій Європі. Він також створив ряд астрономічних інструментів. Серед робіт з географії й картографії варто виділити складений Маджини атлас Італії. Учений точно пророчив день своєї смерті. У його честь названий місячний кратер Maginus.

Тепер кілька слів про Плачидо Тити, що прославили систему, якою користувався Маджини. Тити читав лекції по математиці й фізиці в Падуанском університеті, в 1657 р. був призначений професором математики Миланского університету в Павии, і на цій посаді залишався до кінця своїх днів. Плачидо також був астрологом у деяких відомих релігійних і політичних діячів свого часу (у т.ч. в ерцгерцога Австрії Леопольда Вільгельма). Він написав дві основні книги по астрології. У своїх поглядах стояв на позиціях геоцентричної системи миру. Плачидо виходив з подання про "Primum Mobile" - зовнішню кристалічну сферу, безпосередньо створеної Богом, у яку той заклав образ і функцію Зодіаку й планети. Бог запустив у рух цю сферу по раз і назавжди певним законам. У результаті всі, ними регульоване на Землі, визначене й жорстко детерміновано. Ґрунтуючись на вивченні 10-й глави III книги "Тетрабиблоса", Плачидо (як і Региомонтан) думав, що знайшов СД, якої дотримувався Птолемей. Але насправді він відтворив тільки метод Птолемея для первинних дирекцій. Як би те не було, він розвив використання квадрантної СД, що у наші дні стала однієї із самих популярних. В 1650 р. Плачидо опублікував опис цієї СД разом з необхідними для розрахунку таблицями за назвою "Фізико-математичні питання, або Небесна філософія...". В 1657 р. вийшла друга книга - "Таблиці Primum Mobile із тридцятьома гороскопами відомих народжень", що розвиває тезу про те, що астрологічні впливи "природні, очевидні й вимірні". Він сміло заявляв: "Мені не потрібно іншого керівництва, крім Птолемея й розуму".

Але в часи Плачидо Тити його пропаганда вже мало на кого з європейських астрологів могла вплинути. Наприкінці XVII астрологія на європейському континенті стала переживати гоніння. Але на британських островах ця наука процвітала небагато довше, і систему Маджини-Плачидо прийняли видатний англійський астролог Джон Партридж (1643-1715), а також ірландський астролог і укладач альманахів Джон Уелли (1653-1724). Протягом майже всього XVIII століття астрологія в Англії практично не розвивалася, але коли вона знову встала в 1780-х рр., брати Маноах і ебенизер Сибли під впливом книг Партриджа звернулися до системи Плачидо, перевели ряд його книг і випустили його таблиці. З 1820 р. таблиці Плачидо Тити з поясненнями були включені в щорічний альманах Рафаеля, що забезпечило їм популярність аж до XX в. Коли астрологія повернулася до життя в Німеччині й Франції в 1900-х рр., те астрологи цих країн перейняли систему Плачидо, що існувала тоді в Англії в якості традиційної. І в наші дні ця СД є найбільш популярною; більшість сучасних досліджень проводиться на гороскопах, побудованих по системі Маджини й Плачидо Тити.

роберт крос смит (рафаеля). система плачидо тити

Опис: у цієї СД розраховуються Асцендент і Середина Неба, а проміжні куспиди будинків визначаються безпосередньо на екліптиці шляхом знаходження тих денних окружностей (окружностей, паралельних небесному екватору), які перетинаються екліптикою на 1/3 відстані від небесного меридіана до обрію, і на 2/3 відстані від меридіана до обрію у верхньому квадранті. Подібним же чином перетинання визначаються в нижньому квадранті: 1/3 і 2/3 відстані від меридіана до обрію. Інакше кажучи, куспиди системи Плачидо - це крапки екліптики, у яких відношення меридіанної відстані до напівдуги дорівнює 1/3 (куспиди III і XI будинків) і 2/3 (куспиди II і XII будинків). Таким чином, границі будинків формуються на перетинанні екліптики із чотирма денними окружностями. При рішенні рівнянь, що визначають куспиди системи Плачидо, астролог зіштовхується із двома невідомими - крапкою перетинання й відхиленням денної окружності, пересічною екліптикою. При роботі з даної СД заздалегідь не відомо, яка денна окружність ділиться. Ці труднощі привели до винаходу численних алгоритмів для знаходження куспидов системи Плачидо.

План інтерпретації тут буде таким:

А. Екліптика. /Б./ Полюса миру (денні окружності їм перпендикулярні). /В./ Екліптика. М. Асцендент і Середина Неба

Виходить, що система Плачидо Тити є самої еклиптически-орієнтованої СД із усіх, нами що обговорювалися. При цьому також виділена вісь полюсів миру, у чому дана СД близька топоцентрической (між іншим, у багатьох випадках куспиди, отримані по цим двох системах, майже однакові).

Можна констатувати, що для екліптичної астрології система Маджини-Тити дійсно є найбільш співзвучною. Не варто тільки забувати, що "горизонтальний" рівень тут найбільше слабшав, тому питання розміщення меблів у квартирі або пошуку улюбленого браслета краще приберегти для інших СД; тоді як питання духовного розвитку, дослідження кармических вузлів і розуміння своїх завдань у даному втіленні найбільше природно торкнутися саме при роботі із системою Плачидо. Добре працює ця система й у прогнозні методиках

Продовження (глава 13)

На зміст книги

Книги Дениса Куталева

Повернутися на основну сторінку

Небесні координати й системи будинків

ГЛАВА 13

ЕКЛІПТИЧНІ СИСТЕМИ БУДИНКІВ

Настала настав час обговорити СД, у яких куспиди виходять безпосередньо на екліптиці шляхом її розподілу тим або іншому способу - без яких-небудь проекцій або перетинань. Таких систем відомо кілька десятків. Ми зупинимося на найбільш важливих

Всі екліптичні системи можна розділити на два основних типи. До першого типу ставляться СД, у яких відлік ведеться від якої-небудь однієї крапки/осі (практично всі такі системи є равнодомними). У СД другого типу використовуються дві осі, що розмежовують екліптику на квадранти, а потім у квадрантах виділяються будинку тим або інших методом