Кери

Кери

Кери (Κήρες), у грецькій міфології уособлення долі й насильницької смерті; у стародавніх греків спочатку душі нечестивих померлих, що стали кровожерливими демонами. По Гесиоду демонічні крилаті жіночі істоти з гострими пазурами, парфуми смерті, діти богині ночі Никти й ереба (Гесиод, Теогонія, 211, 217), що приносять людям лиха й смерть (грецьке слово Κήρ означає смерть або псування).

Приписуване найдавнішому аеду Гесиоду вірш описує керов як виродливих страховиськ, похмурих, зі скреготливими зубами, окроплених кров'ю, що сперечаються один з одним за полеглих на бойовище, яких кров вони висмоктують. Кери перебувають, як правило, серед воїнів, що борються, вистачають поранених, зачепивши тіла своїми гострими пазурами, тягнуть ще напівживих людей у вратам Аїда. Пізніше кери в грецькому й римському мифотворчестве були ототожнені з ериниями, евменидами й фуріями.