Битва з воїнами Дитріха. Пісня про Нибелунгах

Пісня про Нибелунгах
Подвиги юного Зиґфріда Весілля у Вормсе Сватовство короля етцеля Битва в замку Зиґфрід у Вормсе Сварка королев Посли Кримхильди Смерть Рюдигера Битва із саксами Загибель Зиґфріда Бургунди в країні гунів Битва з воїнами Дитріха Сватовство короля Гунтера Скарбу Нибелунгов Зустріч у замку етцеля Кінець битви
Битва з воїнами Дитріха

Звістка про смерть шанованого всіма Рюдигера облетів замок. Гірко заплакали чоловіки й жінки. Услихав голосні ридань, один з воїнів Дитріха Бернського поспішив до свого пана, вирішивши, що вбито самого короля або ж королеву. Послав тоді Дитріх дізнатися, отчого так голосно ридають гуни. Посол його повернувся вслезах.
- Кого ти так гірко оплакуєш, лицар Хельферих? - ПРО, мене є про кого горювати! - відповів посол. - Король Гернот убив нашого доброго Рюдигера!
- Не може того бути! - недовірливо викликнув Дитріх. - Знаю я, що завжди він був розташований кбургундам.
Призвав тоді Дитріх Бернський свого старого вчителя Хильдебранда й попросив його піти в зал і розпитати, як була справа. Без щита й меча зібрався йти старий витязь до бургундам, але відважний лицар Вольфхарт перепинив йому шлях
- Невже ви підете до них беззбройним? Вони ж посміються над вами. Озброїтеся, щоб говорити з бургундами на рівних
Послухався свого племінника старий Хильдебранд. А витязі Дитріха, виконані гніву, озброїлися без наказу свого короля й відправилися слідом за Хильдебрандом.
- Ми будемо супроводжувати вас до бургундам, - сказали вони. - Побачить нас Хаген у всеозброєнні й остережеться насмешничать над доблесними воїнами, як це він звичайно робить. Підійшов старий витязь зі своїм супроводом до залу й звернувся до бургундських воїнів:
- Король Дитріх Бернський послав мене довідатися, чи правда, що один з вас убив маркграфа Рюдигера?
Я радий, якби вона виявилася помилковою!

Заплакали воїни Дитріха. З тих пор як їх вигнали з Берна й довелося їм жити при дворі етцеля, Рюдигер завжди був їх заступником
- Так виконаєте ж принаймні побажання короля Дитріха, - зі слізьми на очах попросив старий Хильдебранд, - видайте нам тіло відважного Рюдигера, щоб ми зробили йому останні почесті. Більше нічим не можемо ми віддячити його за повсякчасну доброту
- Це і є справжня вірність, - помітив Гунтер, - коли про друзів думають і після смерті
Гунтер був готовий передати тіло лицаря бернцам, але нетерплячий запальний Вольфхарт із досадою викликнув: - Скільки нам ще тут стояти й благати про милість! Зарозумілі слова юнака розлютили Фолькера.
- Ніхто не понесе вам мертвого. Самі беріть і виносите його із залу!
- Притримай мову, шпільман! - вибухнув Вольфхарт. - Я б миттю розрахувався з тобою за глузування, але король Дитріх заборонив нам сваритися сбургундами.
- А-А, ви боїтеся порушити заборону, - съязвил Фолькер. - Мужністю це не назвеш!
- Не варто випробовувати мою мужність, - розлютував Вольфхарт, - інакше я порву струни твоєї скрипки
- Ну, а я обіцяю, що ваш шолом втратить весь свій блиск.

Розсерджений Вольфхарт кинувся на шпільмана, однак Хильдебранд твердою рукою відтягнув його назад.
- Так залишіть його, - крикнув зверху Фолькер,- нехай наблизиться, друзок заслужив за свою похвальбу гарний прочухан!
Такого глузування Вольфхарт витримати не смог. Зблідлий з люті, злетів він по сходам. За ним понеслися бернські воїни. Побачив Хильдебранд, що не може стримати їхнього гніву, і сам ринувся наверх. По шляху випередив він Вольфхарта й першим зав'язав бій з бургундами. Знову під склепіннями залу запалахкотала битва. Те з тої, то з іншої сторони падали вбиті воїни. Фолькер загинув від меча Хильдебранда, Данкварт був убитий Хельферихом. Племінник Хильдебранда Вольфхарт боровся з Гизельхером, обоє воїнів одночасно простромили один одного. Залишилися в живі серед бургундов лише Гунтер з Хагеном. А з витязів Дитріха, як самотній стрімчак, піднімався старий Хильдебранд. - Ви поплатитеся за те, що вбили мого кращого друга Фолькера!
Із цими словами Хаген підняв меч на Хильдебранда. Напружив всі свої сили старий лицар, але від Бальмунга - меча, що ніколи належав Зиґфрідові, не було порятунку
Минаючи кров'ю, вискочив Хильдебранд із залу й став перед Дитріхом
- Хто наніс тобі рану? - з жахом запитав король свого вчителя. - Невже ти затіяв сварку з бургундами, незважаючи на мої заборони?

Повідомив його Хильдебранд, що це Хаген його ранив. І Дитріх проговорив з докором:
- Чому ж ти, мій старий учитель, порушив мир?
- ПРО, не ми затіяли сварку, - захищався Хильдебранд. - Ми всього лише хотіли винести із залу тіло Рюдигера, але бургунди не дозволили нам це зробитися
- Виходить, це правда, що Рюдигер мертво? - перебив його Дитріх. - Гіршої звістки ти не міг мені принести, ніколи не забуду я цю втрату!
І Дитріх нарешті зважився:
- Склич всіх моїх воїнів, нехай вони озброюються. А мені принеси панцир. Зажадаю від бургундов розплати
- Хто піде з вами? - похмуро запитав Хильдебранд. - Єдиний з ваших лицарів коштує перед вами. Всі інші вбиті бургундами.
Начебто громом уражений стояв Дитріх, не сміючи повірити словам учителя. Лише коли Хильдебранд докладно описав йому все що происшли, він усвідомив, що в живі залишилися тільки Гунтер і Хаген. Дістав тоді Дитріх своя збруя й пішов у зал.

Дачні будинки із бруса у вас на ділянці