Вернутся на главную > Шедевры зодчества > Архитектура ампир > Байки Івана Андрійовича Крилова

Байки Івана Андрійовича Крилова



      

Іван Андрійович Крилов - чудовий письменник, що зумів дати байці високий зміст і сатирична гострота, актуальність і багатозначність. Стислість і образність мови Крилова разючі. Він умів створити целую картину або охарактеризувати свого героя всього декількома словами У байці «Вовк і Ягня» він зображує Ягня рівненської перед важливим сановником - Вовком, і весь лад мовлення Ягняти, підлеслив і боязкої, передає його характер: «Коли ясновельможний Вовк дозволить. Насмілюся я донесть: Що нижче по струмку Від світлості його кроків я на сто п'ю...» Єлейне мовлення лицеміра пануючи в байці «Мор звірів» всім стилем своїм малюють його відразливий образ «ПРО, други! - почав Лев: - По безлічі гріхів Підпали ми під сильний гнів богів; Так той з нас, хто всіх винний боле, пускай по добрій волі Віддасть себе на жертву им!..

Ох, зізнаюся,- хоч це мені й боляче,- Не прав і я!» Кожна байка письменника по-своєму самобутня й індивідуальна. Крилов може при видимій скнарості засобів створити яскравий характер, незабутній живий образ.

У байці «Собача дружба» «характер» кожного собаки розкривається в їх «фразах». «Що може,- говорить Полкан, - приятней бути, Як з іншому серці до серця жити; У всім робити взаємну послугу; Не спати без друга й не сісти Стояти горою за дружню вовна...» Барбос ответствует йому: «Давно, Полканушка, мені боляче самому Що, бивши одного двору з тобою собаки Ми дня не проживемо без бійки... » Але не тільки слова - самі звуки криловского мови яскраво малюють те, що описує автор. Вслухайтеся в ці звуки: У свій ряд смиренний Віл їм так мукає: «И ми Грішні...» Близькість мови Івана Андрійовича до народного мовлення позначилася й у тім, що письменник вставляв у свої байки прислів'я й приказки, і вони цілком зливалися із загальним тоном байки; Запекли молодці: хто в ліс хто по дрова И в кого що сили стало У вухах у гостя затріщало («Музиканти») або от ще: Читач, істину люблячи, Примолвлю до байки я, і те не від себе,- Не попусту в народі говориться: Не плюй у колодезь, придасться Води напитися. («Лев і Миша») Але ще чудове те, що власні вірші Крилова, легко запам'ятовуючись, самі зробилися прислів'ями, увійшли в золотий фонд народного мовлення.

Таких прислів'їв і приказок з його байок залишилося в російській мові багато: «А ларчик просто відкривався» («Ларчик»), «Ти винуватий уже тим, що хочеться мені їсти» («Вовк і Ягня»), «Рильце в тебе в пусі» («Лисиця й Бабак»), «Аи, Моська! Знати вона сильна, що гавкає на Слона» («Слон і Моська»), «А Васько слухає так їсть» («Кіт і Кухар») і багато інших не менш чудових і виразних У письменника багато запозичених з добутків інших байкарів сюжетів. Але зв'язок Івана Андрійовича з народною творчістю, з мовою народних казок була так тісна, що навіть ці запозичені байки не звучать як переклади. Адже яскрава, влучна, жива російська мова Крилова не міг бути запозичений ні в кого Крилов - справді народний письменник, художник величезної сили, і вплив його на російську літературу було глибоким і позитивним У письменника багато запозичених з добутків інших байкарів сюжетів. Але зв'язок Івана Андрійовича з народною творчістю, з мовою народних казок була так тісна, що навіть ці запозичені байки не звучать як переклади.

Адже яскрава, влучна, жива російська мова Крилова не міг бути запозичений ні в кого Крилов - справді народний письменник, художник величезної сили, і вплив його на російську літературу було глибоким і позитивним У байках "Вовк на псарні" і "Щука й кіт" уже можна говорити не стільки про алегорію, скільки про метафору. У цих двох байках під образами вовка й щуки мається на увазі Наполеон. Можна довго говорити, що Наполеон був хитрий, спритний, розумний, умів швидко й спритно пристосовуватися до ситуації. Але він не розрахував своїх можливостей і потрапив "на псарню" замість "кошари"...

Соотнеся образ вовка з усім алегоричним змістом байки, ми відразу вгадуємо в ньому завойовника Наполеона. Але при цьому образ вовка ніяк не звужується до зображення конкретної людини, він настільки широкий і всеосяжний, що байка не втрачає своєї цінності й поза контекстом епохи Образи тварин у Крилова можна зрівняти з образами тварин у казках Салтикова-Щедріна, де часом, не знаючи історичного підґрунтя, важко вгадати призначення цього образа впроизведении. Тепер можна зробити висновок, що людина не відокремимо від свого соціального стану, тому образи тварин можна класифікувати як метафори певних соціальних рівнів. Царі, вельможі, чиновники, "маленькі люди" також знайшли своє метафоричне відбиття в образах тварин у Крилова. Наприклад, у байці "Лев і барс", де лев і барс - вихідці з вищих шарів суспільства, лисиця й кіт - із чиновництва. Сюди ж можна віднести байку "Вовк і ягня". "Усильного завжди неспроможний винуватий", - говорить мораль цієї байки.

Образ ягняти використаний не тільки як "Агнець Божий" - алегорія слабості й беззахисності. Цей образ ще й з'являється як метафора певного соціального рівня, можливо, дрібних чиновників Іноді Крилов іронізує не тільки над соціальними пороками (байка "Два собаки"), але й над самою опорою соціальних сходів - державними інститутами, і для цього також використовуються образи тварин. Прикладом може служити байка "Квартет", де пародіюється державна рада, створений в 1801 році, і його чотири департаменти, очолювані «Пустухою мавпою, Ослом, Козлом И клишавим ведмедиком». Що ж очікує такий квартет-рада в майбутньому, якщо в його главу поставлена навіть не зграя собак, а саме різні тварини? Отже, широко використовувані Криловим образи тварин з різними характерами вказують на реалістичну основу криловской байки. Реалізм Крилова, зв'язок його байок з народною основою надає його байкам росіянин, національний дух.

Образи тварин, які часом на ілюстраціях бувають зображені в російських національних костюмах, несуть у собі сатиричну типізацію рис російського національного характеру Крилов використовує прийом індивідуалізації мовлення персонажа. Байкар вкладає у вуста тварин окремі елементи розмовного мовлення різних станів того часу, наприклад, у байці "Бабка й мураха" мураха говорить: "Кумонька, мені дивно це", "Так мабуть же, попляши".

Варто звернути увагу й на ритміку цієї байки. Образ стрибухи-бабки створюється особливим "пригучим" розміром - хореєм. Крилов також широко застосовує звукопись для створення "звукового" образа тварини. Наприклад, у байці "Змія" інструментування на шиплячі звуки й "з", у байці "Мор звірів" повторення звуків "м", "в", "и". Орієнтація Крилова на російське розмовне мовлення наочно виявилася в його байках завдяки введенню в них образа оповідача.

Оповідання про дії персонажів ведеться в певній манері, ясно розрізнимо особистісний тон оповідача із властивими йому формами й зворотами мовлення От "Лебідь, Рак да Щука", взявшись за справу, "зі шкіри лізуть геть", от "Механік пущі рветься", щоб відкрити Скринька, от жаба, що захотіла зрівнятися з Волом, спочатку стала "стовбурчитися, пихкати", а потім "З натуги лопнула й - здохла". Бідняк, побачивши Смерть, "оторопів". Моська з'являється "відколі не візьмися". Зустрічаються байках такі звороти: "зима котить в очі", 'з ним була крутійка така". Мова оповідача байок - просторікувато^-фамільярний. Оповідач як би перебуває серед своїх персонажів, говорить про їх, як про знайомих, дає їм прізвиська: " стрибуха-бабка", "пустуха Мавпа" , " Кухар-Грамотій", " механік-мудрець". Іноді в самих звертаннях уже виражене відношення оповідача: "мій бедний соловей", "бедний Фока мій", "мій хитрун" ("Вовк на псарні").

Але наближення до персонажів не заважає давати їм справедливу опеньку: «Избави, Бог, і нас від отаких суддів», «Хто про свої справи кричить усім без угаву, У тім, вірно, мало користі». Буває, що оповідач приймає позу хитрого простачка: «Хто винуватий з них, хто правий - судити не нам, Так тільки віз і нині там». Це саме і є те "веселе лукавство розуму", про яке писав Пушкіна Народні початки мовлення, що звучать у байках Крилова, переконливо підтверджуються використанням у них прислів'їв і приказок: "Запекли молодці, хто в ліс, хто по дрова". ("Музиканти"). Те, що в мові байок Крилова розчинилися народні вираження, становить одну його особливість. Іншу представляє зворотне явище.

Багато виражень із байок стали сприйматися як прислів'я. "А Васько слухає, так їсть"; "А ларчик просто відкривався"; " Слона-Те я й не примітив"; "Соседушка, я ситий по горло", - відмикається Фока. Ми жваво уявляємо собі людей середнього стану, їхнього настрою й почуття Прийомом мовних характеристик Крилов користується постійно.

Яскраві приклади знаходимо в байках "Цікавий", "Кішка й Соловей", "Кіт і Кухар". Особливо майстерно передав Крилов слова Лисиці, що виражають тонкі лестощі Вороні. Якщо зрівняти розробку цього сюжету в Тре-Дьяковского, Лафонтена, то останній приклад наочно продемонструє, що вдосконалювання байки йшло саме по язиковій, стилістичній лінії. У компліментах Лисиці протягає іронія.

Страницы: 1 2


Понравилась публикация - » Байки Івана Андрійовича Крилова? Добавь страницу в Избранное

Предыдущее из этой категории:

Следующее из этой рубрики:

Вы прочитали материал на тему: Байки Івана Андрійовича Крилова

Информация:

Размещено: Архитектура ампир
Электронная библиотека «Всемирное культурное наследие» – это целая библиотека, в котором собраны сведения из истории, географии, культурологи.
Многие выдающиеся художники, скульпторы, писатели, поэты, дизайнеры, архитекторы ищут свою музу, свое вдохновение. Рейтинг@Mail.ru
Карта сайта 1 | Карта сайта 2 | Карта сайта 3 | Карта сайта 4 | Карта сайта 5 | Карта сайта 6 | Карта сайта 7 | Карта сайта 8 | Карта сайта 9 | Карта сайта 10 | Карта сайта 11 | Карта сайта 12 | Карта сайта 13 | Карта сайта 14 | Карта сайта 15 | Карта сайта 16 | Карта сайта 17 | Карта сайта 18 | Карта сайта 19 | Карта сайта 20 | Карта сайта 21 | Карта сайта 22 | Карта сайта 23 | Карта сайта 24 | Карта сайта 25 | Карта сайта 26 | Карта сайта 27 | Карта сайта 28 | Карта сайта 29 | Карта сайта 30 | Карта сайта 31 | Карта сайта 32 | Карта сайта 33 | Карта сайта 34 | Карта сайта 35 | Карта сайта 36 | Карта сайта 37 | Карта сайта 38 | Карта сайта 39 | Карта сайта 40 | Карта сайта 41 | Карта сайта 42 | Карта сайта 43 | Карта сайта 44 | Карта сайта 45 | Карта сайта 46 | Карта сайта 47 | Карта сайта 48 | Карта сайта 49 | Карта сайта 50 | Карта сайта 51 | Карта сайта 52 | Карта сайта 53 | Карта сайта 54 | Карта сайта 55 | Карта сайта 56 | Карта сайта 57 | Карта сайта 58 | Карта сайта 59 | Карта сайта 60 | Карта сайта 61 | Карта сайта 62 | Карта сайта 63 | Карта сайта 64 | Карта сайта 65 | Карта сайта 66 | Карта сайта 67
WordPress: 16.59MB | MySQL:64 | 3.015sec