Архітектура європейських країн середини й другої половини 19 століття. Еклектизм

 

Архітектура європейських країн середини й другої половини 19 століття. Еклектизм

Еклектизм, що зміцнився в 30-х роках, з'явився архітектурно-творчим методом усього 19 століття

Важливим фактором у розвитку архітектури розглянутого періоду був швидкий і рішучий прогрес будівельної техніки, що обумовив корінні зміни в застосовуваних матеріалах і конструкціях

Уже з початку 19 століття в будівництві почали активно використовуватися метали - чавун, потім залізо; у другій половині сторіччя був здійснений перехід до сталі, пізніше почав застосовуватися залізобетон. З кожним десятиліттям роль нових будівельних матеріалів усе більше зростала, однак протягом довгого часу вони розглядалися як допоміжні й ховалися під кам'яними оболонками або ж здобували старі, не властиві їм, декоративні форми

Будівельна техніка в умовах 19 століття значно просувається вперед, прогресує, у композиційному ж відношенні архітектура, навпаки, звертається назад, до давно, що відійшли в область історії стилям. Між технічною й художньою сторонами архітектури виникають «ножиці», які із часом розходяться усе більше й більше.

Уже в 1830- 1840-х роках у Франції, Німеччині, Англії з'являються будівлі, на вигляді яких відбилися захоплення їхніх авторів ранньохристиянською, готичною, мавританською архітектурою, флорентійським ренесансом

В 1840-1860 роках архітектором Чарльзом Берри разом з Огастесом Пьюджином будується в Лондоні велика будівля Парламенту, цілком здійснене у формах англійської готики. Будівельники цього спорудження мали мета якнайближче підійти до характеру справжніх споруджень готичного стилю

 

Подібне копіювання стилів минулого відзначається й в інших спорудженнях цього часу

З 1861 по 1875 рік у Парижу зводиться будівля Великої опери (архітектор Шарль Гарнье), пишна обробка якого відтворює декоративні форми європейського барокко 17 століття. Фасад і інтер'єри театру буяють ліпними декоративними деталями. Особливо багате оформлення парадних сходів і фойє, виконаних з кольорових мармурів і бронзи

У другій половині століття в Берліні й Будапешті були зведені великі суспільні спорудження. Будівля Парламенту в Будапешті було побудовано архітектором И. Штейндлем (1855-1870). Загострена форма купола, башточки й пинакли, стрілчасті арки, контрфорси надають цьому цілком сучасній будівлі «середньовічний», «готичний» характер. Рейхстаг у Берліні був створений по проекті архітектора Пауля-Валло (1884-1894). Вся декорировка спорудження виконана в « ренессансно-барочному» стилі

Одночасно з Рейхстагом на площі Лустгартен архітектором Юлиусом Рашдорфом був зведений головний берлінський собор (1893), також вирішений у формах барочної архітектури

Всі ці будівлі мають цілком сучасні плани, у них застосовані металеві й інші нові конструкції, але архітектурно-декоративні форми засновані винятково на копіюванні й змішанні мотивів старих, «історичних» стилів

Для розширення подань художніх кіл про середньовічну архітектуру, інтерес до якої в цей час був особливо великий, велике значення мала діяльність видного французького архітектора, ученого археолога Виолле ле Дюка (1814-1879), що реставрував науковими методами капелу Сен-Шапель, собор Паризької богоматері й замок Пьерфон.

Крім названих вище великих будівель 19 століття, оформлених «у різних стилях», можна виділити ряд сучасних їм споруджень, у яких давалося інше, принципово нове архітектурне рішення

Історія образотворчого мистецтва. Посилання на www.nitpa.org - «Всесвітня спадщина літератури, історії, живопису» вітається.