Античне мистецтво. Мистецтво Рима. Мистецтво ранньої Римської імперії. Образотворче мистецтво

 

Античне мистецтво. Мистецтво Рима. Мистецтво ранньої Римської імперії. Образотворче мистецтво

Портрет. Скульптурні портрети Августа й членів його родини значно відрізняються від портретів республіканського періоду. Портретні статуї й погруддя імператора зображують Августа молодим, у кольорі років, атлетичного додавання й класичної краси. Відоме нам опис зовнішності Августа не цілком відповідає цим зображенням. У портретах збережено тільки загальна подібність, всі недоліки ж виправлялися. Широко відома тепер статуя Августа із Прима^-Порта (Рим, Ватикан). Імператор представлений у ній у спокійній величній позі в панцирі воєначальника з жезлом. Піднятою рукою він привітає свої легіони. Статуя виконана з италийского каррарского мармуру. Як і грецькі скульптури, вона була розфарбована. Підпірка в ніг зроблена у вигляді дельфіна із сидячим на ньому крихіткою Амуром. Дельфін - атрибут Венери, що рід Юлиев і Август, що належав до нього, уважали своєю божественною прародителькою. Амурові додані портретні риси онука Августа - Гаю Цезаря. На панцирі імператора зображені боги неба й землі, алегоричні фігури скорених провінцій - Галлії й Іспанії й парфянин, що повертає богові Марсові римський прапор, віднятий у римського війська ще до правління Серпня

Серпень, незважаючи на парадне озброєння, зображені босим як грецький бог або герой. Наслідування грецьким творам мистецтва виразилося в ідеалізації образа, у характері пластичного ліплення, у пропорціях фігури. В основі композиції статуї Августа лежить класична скульптура школи Поликлета. Поза Августа велична й спокійна. Однак властивій статуї риси репрезентативності - специфічні якості офіційного римського стилю

Нові ідеї, неможливі в республіканську епоху, ідеї божественності імператора відкрито виступають у чудовій статуї Ермітажу, де Август із оголеним корпусом, у плащі, що покриває його стегна, представлений у позі Юпітера; урочисте величчя, стриманість жесту надають добутку характер культової статуї

Портрети Лівії, дружини Августа, зберегли портретні риси цієї владної й енергійної імператриці. На портреті з Помпеи, де Лівія зображена ще зовсім юної, і на портреті Копенгагенского музею, де вона показана вже літній, видно, як художники, творці цих портретів, наслідують класичного зразка й у простоті зачіски, і в трактуванні особи гладкими, перехідними одна в іншу площинами. Такий і ермитажный портрет

У портретах приватних осіб серпневого часу продовжує розвиватися стара традиція реалістичного римського портрета, але вже не посмертна маска є вихідною для створення портрета, а жива людина. Такі портрети Агриппы, зятя Августа, і ермитажные чоловічі й жіночі портрети цього часу

 

Вівтар Миру. Яскравим і виразним пам'ятником кінця 1 в. до н.е. є Вівтар Миру (13-9 р. до н.е.), споруджений у Римі на Марсовому полі. Це прямокутне спорудження являє собою обнесену стінами площадку (11×10 м), у центрі якої на щаблях поставлений вівтар. Огорожа оформлена коринфскими пілястрами й скульптурними рельєфами. Зовнішня сторона огорожі розділена горизонтально на два яруси: на нижньому - прикраси у вигляді складного рослинного орнаменту з листів і втеч аканфа, на верхньому - фігурні композиції

По сторонах входу поміщені у верхньому ярусі рельєфи міфологічного змісту. Краще інших збереглися рельєфи східної сторони з богинею Теллус і з Енеєм, виконані в дусі олександрійського елліністичного мистецтва

Рельєфи зі сценами процесій на поздовжніх сторонах носять трохи інший характер. На перший погляд вони нагадують процесію Панафиней на Парфеноне: майстер Вівтаря Миру намагався додержуватися греків. Але римський художник повинен був зважати на портретну подібність зображуваних осіб, необхідністю одягти всіх у довгі туніки й у тоги. Стругаючи стриманість римських патриціїв, зовнішня благопристойність, офіційність положення учасників ходу - усе змушувало художника шукати іншого композиційного рішення. Фриз вівтаря із щільно поставленими друг до друга фігурами трохи одноманітний по ритму й малюнку, але превосходно виражає ідейний задум сюжету. Це істинно римський добуток, де строго оповідальна розповідь не могла бути порушена вільністю художника

Камея Августа. Тій же ідеї прославляння імператора, божественності його влади присвячена й знаменита камея із сардонікса (Музей у Відні).

На камеї сполучаються типово римська оповідальна розповідь про завоювання нових областей і сцена апофеозу з портретними фігурами імператора, Тиберия, Германика й зображенням божеств, трактованих у дусі грецького мистецтва. Імовірно, камея була вирізана за замовленням імператора грецьким майстром

Історія образотворчого мистецтва. Посилання на www.nitpa.org - «Всесвітня спадщина літератури, історії, живопису» вітається.