Античне мистецтво. Мистецтво Рима. Архітектура Римської імперії 3 в. і. е

Античне мистецтво. Мистецтво Рима. Архітектура Римської імперії 3 в. і. е.

Мистецтво 3 в. незвичайно яскраво й наочно виражає складну соціальну й політичну історію Рима, боротьбу нових ідей зі старими віджилими формами мировоззрений античної епохи. Незважаючи на розруху й збідніння імперії, протягом 3 в. споруджується трохи грандіозних по масштабі й чудових по оздобленню споруджень. Ці пам'ятники повинні були запевнити підданих у багатстві імператора і його щедрості

З кінця 2 в. у римській архітектурі усе більше й більше даються взнаки підвищена декоративність і зовнішня репрезентативність. Будівництво, що не мало того розмаху, яким воно володіло раніше, прагнуло компенсувати скорочення обсягу будівель збільшенням декоративних елементів в архітектурних пам'ятниках. Вчасно Септимия Півночі ставиться трехпролетная арка Септимия Півночі на форумі Романум. Поверхня її майже повністю покрита численними скульптурними зображеннями

Терми Каракаллы. На початку 3 в. н.е. у Римі були побудовані терми Каракаллы - другі по розмірі в Римі. Спорудження являло собою своєрідний комплекс. Крім басейнів і ванн, у них перебували палестри - площадки для спортивних вправ, численні приміщення, призначені для відпочинку, бібліотечні приміщення, магазини та ін. Терми вміщали до 1800 чоловік одночасно. По конструктивному рішенню й складному технічному-санітарно-технічному встаткуванню терми виділялися серед інших римських споруджень. Вони є своєрідною енциклопедією архітектурно-художніх і конструктивних прийомів, що застосовувалися в римському будівництві. Це визначило в наступний час підвищений інтерес до римських терм із боку найбільших дослідників античної архітектури

Комплекс терм складався з величезної прямокутної будівлі, що помещались на терасі, обмеженої по периметрі двоповерховими корпусами

Основні приміщення головної будівлі розміщалися по його осі: басейн із холодною водою (фригидарий), великий зал, що був центральним приміщенням терм - тепла лазня (тепидарий) і круглий басейн із гарячою водою (кальдарий). Фригидарий у термах Каракаллы не був перекритий, тепидарий був завершений трьома потужними хрестовими склепіннями, кальдарий же мав купольне перекриття. По сторонах основних приміщень фригидария, тепидария й каль-дарія перебували палестри, оточені приміщеннями меншого розміру

Терми Каракаллы в Римі. План

Терми Каракаллы в Римі. Головний зал. Реконструкція

Стіна Аврелиана. В 3 в. при імператорі Аврелиане у зв'язку з нестійким зовнішньополітичним положенням Рима місто було обнесено потужними оборонними стінами з високими вежами. У кріпосні стіни були включені й деякі старі будівлі, наприклад, надгробок 1 в. н.е. у вигляді піраміди. Стіна Аврелиана, що збереглася частково до нашого часу, є єдиним у своєму роді пам'ятником фортифікаційного будівництва Древнього Рима

Терми Диоклетиана. При імператорі Диоклетиане на рубежі 3-4 вв. н.е. зводяться самі великі терми, що вміщали до 3200 чоловік. Ці грандіозні терми свідчать про подражательности й еклектизм, які стають усе більше характерними рисами римського зодчества. Композиційне рішення їх не дає майже нічого нового в порівнянні з більше ранніми будівлями

Палац Диоклетиана. Вчасно Диоклетиана ставиться також великий палац у Спалато (сучасний Сплит у Югославії). Це спорудження у вигляді міцності, побудоване на західній окраїні тоді східно-римської імперії, що зароджувалася, показує відхід від античних традицій. Пам'ятник знаменує виникнення нової візантійської архітектури

Катакомби. Нові риси ясно виступають у пам'ятниках, пов'язаних із християнськими релігіями. Першими християнськими спорудженнями були катакомби - підземні галереї й приміщення, що прокладаються гробарями - «фоссорами» за межами міста, звичайно в м'якому туфі, у вигляді складної мережі вулиць-коридорів, що тяглися на багато кілометрів. У катакомбах перші християни ховали своїх побратимів по релігії й там же робили поминки, молилися. Підземні ходи-галереї мали звичайно близько 1 м завширшки й до 3-4 м у висоту. Іноді ці галереї розташовувалися друг під другом у кілька ярусів. У стінах коридорів робилися прямокутні виїмки - «локупи», у яких клали небіжчиків, загорнених у савани, без трун. Отвору «локулей» закривали кам'яною або теракотовою плитою. Входи в катакомби прикриті невеликими будівлями, так званими цимитериальными камерами, що мали форму квадрата з напівкруглими абсидами, що примикали до нього із трьох сторін. Катакомби оточують Рим суцільним кільцем. Найбільш відомими є катакомби Каликста, Себастьяна, Домициллы, Присциллы. До кінця 4 сторіччя поховання в катакомбах скорочуються, а із середини 5 в. припиняються зовсім.

Історія образотворчого мистецтва. Посилання на www.nitpa.org - «Всесвітня спадщина літератури, історії, живопису» вітається.