А. Дімаров «Блакитна дитина». Внутрішня гідність і повага до людей – риси характеру юного героя, стимули його поведінки

Мета: охарактеризувати юного героя повісті А. Дімарова «Блакитна дитина»; з’ясувати його стосунки з людьми; вмотивувати стимули його поведінки; розвивати вміння аргументовано висловлювати власні роздуми, почуття; спостереження; виважено доводити своє бачення, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття доброти, щирості, чуйності, вимогливість до своїх вчинків, дій; прищеплювати пунктуальність, інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет А. Дімарова, текст твору, учнівські малюнки, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). Хід уроку I.

Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Вікторина «відгадай літературного героя твору А.

Дімарова «Блакитна дитина» • «...Замислена й трохи печальна. Сумота огортає її збляклі вуста, гусне в дрібних зморшках довкола очей». (Мати) • «...Лобик ще великий, вуха стирчать, і волосся прилизане, мов у дівчини». (Толя) • «...

Судилася казкова доля: ходити у формі, курити «Казбек» і водити поїзди». (Ванька) • «...

Сидить за масивним столом, спиною до вікна, обличчям до нас. Він, мабуть, невисокого зросту, бо над столом видно тільки його плечі й голову. ...Скільки живу, не бачив такої блискучої лисини. Вона була схожа на облуплену крашанку». (Директор школи) • «Там такий задавака.

Як учився в сільській школі, ще у сьомому класі, то в нього одного була справжнісінька портупея з великою мідною пряжкою». (Федько) • «... Ходила здебільшого в самій сорочці, так їй було жарко. Піт зрощував її кругле обличчя, і вона раз по раз витиралася рушником, мов після лазні». (Домна Данилівна) • «Ставив оцінки залежно від того, що ти одержав з іншого, попереднього предМета. Якщо «задовільно», то хоч проси, хоч моли, вищої оцінки не доб’єшся нізащо». (Вчитель фізики Юрій Сергійович) • «...Відвідував гурток планеристів.

Він єдиний із восьмикласників піднімавсь у повітря... » (Василь Гаврильченко) • «Двері рипнули, і до класу ступила така молода, така гарна дівчина, що коли б ми зустріли її десь поза школою, то нізащо не повірили б, що вона вчителька». (Анжеліка Михайлівна) • «Дівчата за ним вмирали. Носилися як з писаною торбою, казали, що це єдиний хлопець, вартий їхньої уваги». (Кім) • «В неї був старечий надтріснутий голос, вона трохи сюсюкала, деформована постать її зовсім не пасувала до тих високих емоцій, про які йшлося в поезіях, але ми не помічали того нічого».

(Марія Федорівна) • «Серед того неймовірного багатства походжав завжди заклопотаний, завжди трохи сердитий... — середнього зросту чоловік із сивим розпатланим волоссям і запаленими короткозорими очима». (Михайло Семенович) III.

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності IV. Основний зміст уроку Копай всередині себе колодязь тієї води, Яка зросить і твій дім, і сусідські. Г. Сковорода У кожній людині природа сходить Або злаками, або бур’яном. Ф.

Бекон 1. Характеристика образу Толі 1.1. Орієнтовний план. 1) Толя — восьмикласник, випускник школи, військовозобов’язаний. 2) Портрет і зовнішність героя. 3) Риси характеру хлопця: а) доброта; б) щирість; в) чуйність; г) відповідальність до дорученої справи; д) цілеспрямованість; е) легковажність; терпимість. 4) Інші риси, вміння: а) кохати і йти на самопожертву; б) поводити себе з товаришами; В) постояти за себе; г) поважне ставлення до мати, дорослих; д) цінує дружбу; е) любов до книги, її творців. 5) Значення образу Толі для сучасників. 1.2. Бесіда за питаннями. • Хто такий Толя? Чи є такі учні в класі, які схожі на нього за поведінкою, ставленням до навчання, друзів, родини? • Які риси характеру в героя вам подобаються? Чим саме? • Чому автор намагається об’єктивно відобразити у творі Толю? • Як А. Дімаров ставиться до свого героя? Про що це свідчить? • Чи схожий Толя на героїв інших автобіографічних творів, наприклад, Михайлика (М. Стельмах «Гуси-лебеді летять»), Сашка (О. Довженко «Зачарована Десна»), Климка (Г. Тютюнник «Климко»)? • Чи змогли б ви написати твір про своє дитинство? Якщо так, то який фактичний матеріал ви б використали? 2. Опрацювання розділів твору А. Дімарова «Блакитна дитина». 2.1. «Ать-два!» 2.1.1. Виразне читання цікавих епізодів з розділу. 2.1.2. Тема: розповідь героя про свої досягнення у військовій службі під час перебування в армії. 2.1.3. Ідея: наполегливість, старанність, цілеспрямованість — ось що необхідно, щоб стати справжнім військовим. 2.1.4. Основна думка: щодня у Толі й Мишка в армії формувалися ті риси характеру, вміння, навички, яких їм бракувало, коли вони були школярами. 2.1.5. Композиція. Експозиція: перелік щоденних занять на військовій службі героїв. Зав’язка: долання «укріпленої смуги». Кульмінація: найвищі показники у Толі під час стрільбищ. Розв’язка: коли комбат хотів побачити повторні блискучі результати стрільби Толі, хлопець пустив всі кулі «по молоко». 2.1.6. Зміст розділу. Кожного дня окрім неділі проводилися заняття, тренування. Цікавим випробуванням для героя була «укріплена смуга». Чергуючи в їдальні, Толя і Мишко переїли сала, картопля не була почищена, в результаті — позачерговий наряд на кухню. Серйозним кроком у військовій підготовці є стрільба. Цього разу видали нову гвинтівку (СВТ). Під час стрільбищ Толя отримав найвищі показники, хоча і не сподівався на це. А коли сам комбат захотів побачити, як стріляє Толя, то хлопець випустив усі кулі «по молоко». 2.1.7. Бесіда за питаннями. • Розкажіть про випробування «укріплена смуга». («...На тій смузі були: довжелезна колода над глибокою ямою з водою. Колода кругла, як качалка, ще й погойдується, коли на неї ступити. За нею — манеж двох-поверхового будинку: дощана стіна з єдиним вікном на другому поверсі. Далі — півтораметровий паркан і широкий рів з водою, вже без колоди, і аж у кінці — опудало ворожого солдата, виготовлене з лози») • Які труднощі мали молоді армійці під час подолання «укріпленої смуги»? • Чому спортивний майданчик був мукою для багатьох солдат? • Що згадав Толя про шкільні уроки фізкультури? («...Всі ми добре пам’ятали, як ухилялись у свій час од уроків фізкультури, відмовлялись лізти на турнік чи стрибати через кобилу») • За що Мишко Кононенко отримав позачерговий наряд? • Чи страждали солдати? («Куняємо весь час, дрімота невідступно ходить за нами. Як тільки хоч трохи послабиш увагу, так і починають злипатися повіки»). • Які обов’язки були у тих, хто чергував по гарнізону? («Всю ніч ми чистили картоплю — ці гори картоплі, рубали дрова, тягали воду, а вдень ще й мили брудний посуд та прибирали в приміщенні»). • Чому хлопці отримали через кілька днів наступний наряд на кухню? («З-за столу ми встали, нашпиговані салом, як гуси. Сяк-так добрели до картоплі та й повалились на неї, лежали, доки нас не підняв пом-комвзводу»). • Чим пояснити те, що солдати вимушені були оберігати гвинтівки (СВТ) від стороннього ока? («...Зброя досі нечувана й небачена. Не виключена навіть можливість, що за кордоном уже пронюхали про неї»). • Чому солдати не зверталися по допомогу до комвзводу? • Які труднощі мали хлопці під час догляду за новими гвинтівками? («Порпаючись із новими гвинтівками, ми не раз шкодували, що нас не озброїли старенькими трилінійками, адже їх чистить — раз плюнути. А з цією чортякою поповозилися, поки командир дозволить поставити її в піраміду»). • За якими результатами оцінювалася робота військових керівників у навчанні молоді? • Чому бійці були вдячні військовим командирам за їх навчання? • Який результат отримав Толя після першої стрільб
и у мішень? (Молодець! Дев’ять куль у яблучко, а десята — у сімку! »). • Чим Толя розчарував військових командирів під час другої стрільби? 2.2. «Служба, служба...» 2.2.1. Переказ цікавих епізодів з розділу. 2.2.2. Тема: гумористична розповідь солдатів про ситуації, які з ними траплялись на бойовому посту; зображення не молодих юнаків, а вже змужнілих чоловіків — захисників рідного краю. 2.2.3. Ідея: возвеличення завзятості, взаємопідтримки, ролі пісні для військових. 2.2.4. Основна думка: «Того не вважали б бійцем, хто не навчився ходити, долаючи запросто по тридцять і сорок кілометрів». 2.2.5. Композиція. Експозиція: осмислення героєм того, яких знань, вмінь та навичок він набув на військовій службі. Зав’язка: приготування, а потім похід солдатів. Кульмінація: хвилювання Толі через те, що не отримав за службу в армії будь-якого звання. Розв’язка: молоді юнаки відчули себе справжніми воїнами. 2.2.6. Зміст розділу. Швидко минув час, і кожний відчув, що він став мужнім, загартованим, здатним витримати будь-які випробування. Цікавими і смішними були розповіді тих солдатів, які вартували. Вагоме місце в житті військових мала пісня, музика. Толя на відміну від Мишка не отримав ніякого звання, бо він, стріляючи другого разу, не влучив у мішень. 2.2.7. Бесіда за питаннями. • Якою уявляв Толя для себе службу в армії? («Служба здавалася легкою й приємною, і в тому винні були насамперед кінофільми й книжки, якими ми зачитувались»). • Що згадав герой про сусіда моряка, який прийшов у відпустку? • Яких знань Толя набув в армії? («Нас уже не лякала ні стройова, ні фізичні вправи, ми хоч і не так легко, як наші командири, а все ж долали «укріплену смугу» і, діставшись до хворостяного опудала, хвацько кололи його багнетами...»). • Про що свідчить складання присяги солдатами? («...Віднині ми — стопроцентні бійці, отже тепер нас мають право навіть віддати до військового трибуналу за якусь особливо тяжку провину, чого не можна було робити раніш»). • Про яку смішну подію розповів Толя, коли другий раз днювали? («...Раптово двері одчинилися і зайшов комбат. Я до того розгубився, що замість доповісти упівголоса — рота, мовляв, спить, і нічого не сталося, ревонув на все горло: «В ружйо!») • Як сталося, що солдат на варті за диверсанта прийняв корову і вистрелив у неї. • Чому молоді солдати хотіли бути героями тих подій, в які потрапляли «старі»? • Що трапилося під час нічної варти Баташвілі? • Чим повинен озброїтися солдат, який вирушає у похід? («...Несе у поході шанцеву лопату, патронташі, набиті учбовими патронами, протигаз і гвинтівку, а влітку ще й скатану ковбасою шинелю») • Як солдати сприймали команду «Привал»? («Сповзаємо з дороги, сідаємо просто на землю. Всі три батальйони, весь полк блаженствує, випроставши натруджені ноги. Той уже лаштує цигарку, гризе виданий на обід сухар, той схилився на речовий мішок — дрімає»). • Яке значення для армії має пісня? Про що виконував пісню взвод, де служив Толя? (Про кавалерію). • Де і як проводилися зимові маневри? («...В полі, за кілька кілометрів од полкових казарм. Тому наш полк оголосили «синім» і посадили в оборону, а два інші — «червоні» — мали нас атакувати») • Чому помкомвзводу після навчальних маневрів місяць проходив із забинтованою головою? («...Перший кинувся на ворога. В сутичці, що зав’язалася, хтось торохнув його прикладом»). • Як служба в армії вплинула на Мишка? («...Став поважний і стриманий, у розмові зі мною з’явилися зверхні нотки. Він тепер не рядова тюлька, а єфрейтор...»). • Чому навчилися юнаки на військовій службі? («...Ходить в атаки і миттю окопуватись, хоч кілометр повзти по-пластунському, долати найглибші рови і найвищі стіни, по-молодечому колоти багнетом і відбивати ворожі удари прикладом гвинтівки»). 2.3. «Замість епілогу» 2.3.1. Виразне читання або переказування цікавих епізодів з розділу повісті. 2.3.2. Тема: зображення страшної картини смертоносної війни. 2.3.3. Ідея: засудження війни, яка нищить все живе, калічить фізично і морально людину. 2.3.4. Основна думка: війна — це не тренування у мирний час, це важкі випробування жорстокістю. 2.3.5. Композиція. Експозиція: копання окопів, організація розвідки на другий бік Дністра. Зав’язка: бій з німцями, смертельне поранення командира. Кульмінація: після обстрілу з німецького літака серед солдатів живим залишився тільки Толя. Розв’язка: поранений Толя чудом потрапив до своїх, «перші й останні за всю війну сльози» героя. 2.3.6. Зміст розділу. Копання окопів — таким був початок війни для Толі і його товаришів. Розвідка вирушила на другий берег Дністра, щоб з’ясувати наявність